Жанна сьогодні залишилася вдома – взяла відгул з роботи. Лягла на ліжко і швидко заснула. Прокинула її розмова, що лунала з коридору: «Іди, поки вона спить. Сьогодні я не можу». Це був голос її чоловіка Романа. Жанна обережно підійшла до дверей. На порозі стояла стильна брюнетка. Жанна повернулася в ліжко, не вірячи своїм очам Життєві історії
– Це моя мама! Прийми це, вона буде жити з нами! – 25 років я спокійно жила з чоловіком, і раптом усе кардинально змінилося Життєві історії
Петро всі гроші віддавав, аби забезпечити ремонт, який невістка вимагала. Але за майже три роки в квартирі не змінилося нічого. Зате Олена живе, як пані, використовуючи його кошти! Життєві історії
Ніна жила одна, але щороку святкувала Новий рік, накриваючи стіл та чекаючи на гостей. Вона зателефонувала доньці, але та не дала конкретної відповіді на питання про святкування: – Може, заскочимо ненадовго, на півгодини. Ніна сприйняла це як обіцянку, що гості все ж прийдуть. Вона почала готувати: напекла пирогів, загорнула курку у фольгу й залишила її в холодильнику, думаючи: – Завтра, коли Оксана з родиною приїде, то просто поставить у духовку. Але наступного дня, коли донька знову зателефонувала, виявилось, що телефон Ніни був вимкнений Життєві історії
– Можеш заплатити йому хоча б 500 євро за роботу? Тоді не лізь! Нам зараз гроші дуже необхідні! – Ви навіть не уявляєте, як нещодавно донька мене засмутила. Життєві історії
Оксана стояла біля плити, де на повільному вогні варився холодець. Вона чекала чоловіка, який, як завжди, мав повернутися з роботи ось-ось. Раптом з-за вікна вона побачила, як до їхнього будинку під’їхала машина. Оксана, припіднявшись, вдивлялася у темну машину. Це був Артем, але не один — з ним була жінка. Він зайшов у будинок, спочатку мовчки, немов не знаючи, як розпочати розмову. Зрештою, він озвучив: – Це Віка. Оксана, намагаючись залишити спокій, запитала: – А я, мабуть, не знайома з вами, Ви колега Артема? Дівчина, посміхаючись злегка знущально, відповіла: – Ні, я не колега. А ви… не дружина. Життєві історії
Лише ми встигли розташуватися в готелі, як зателефонувала теща. За пів години ми вже були в дорозі назад, додому Життєві історії
Зайшовши на кухню я просто остовпіла. Невістка варила гороховий суп на копчених реберцях, але замість звичайного гороху, який продається в пакетах, вона використовувала пресований, який зазвичай для швидкого приготування. – Та це що таке? – не втрималась я. – Такими продуктами мою дитину годувати не будеш! Я відсунула її від плити і продовжила: – Це ж повна хімія! Ти не могла нормальний горох купити? Якщо ні, я куплю. І грошей не пошкодую. Невістка тільки скривилася, але нічого не сказала. Її мовчання тривало до вечора, коли Дмитро повернувся з роботи Життєві історії
Анатолій повернувся додому після роботи і, зайшовши, гукнув: – Я вдома! Але в будинку була тиша. Чоловік роззувся і, пройшовши в кімнату, зупинився від здивування. Віра сиділа на підлозі і складала речі у валізу. – Куди ти зібралася? – запитав він, не розуміючи, що відбувається. – Подалі від тебе! – відповіла вона різко. – Як? Що ти маєш на увазі? – Анатолій посміхнувся, подумавши, що це жарт. – Я подаю на розлучення і йду від тебе! – відрізала Віра. – Як це “на розлучення”? Чому? – Анатолій був шокований. – Ти дійсно не розумієш? – запитала Віра, поглянувши на нього з підозрою. – Віро, що сталося? – здивовано запитав чоловік, все ще не в силах зрозуміти, що стало причиною такого рішення Життєві історії
Ми з Ігорем добре знали, яка була пенсія у діда, тому, коли його не стало, ми вирішили поговорити зі свекром та свекрухою про те, що буде з його заощадженнями. – А яке ви маєте право обговорювати його гроші? – почала свекруха з обуренням. – І якщо вам це так важливо, то повірте, ми використали його заощадження, щоб провести його в останній шлях достойно. А ви навіть не потрудились жодною копійкою допомогти Життєві історії
