Категорія: Життєві історії

Ірина та Олег вечеряли на кухні, коли дружина раптово заговорила: — Коханий, а може поїдемо до Світлани? Побачимо доньку, онучку. — З радістю! — відповів Олег з усмішкою. — Тоді я нічого їй не скажу, зробимо сюрприз, — вирішила Ірина. У суботу вранці вони зібрали подарунки та гостинці й вирушили в путь. До обіду вони вже були біля будинку доньки. Олег вийняв сумки з багажника, і вони піднялися до квартири Світлани. Ірина натискала на дзвінок, і через хвилину двері відчинились. На порозі з’явилася Світлана. Батьки поглянули на доньку і не могли повірити своїм очам

Життєві історії

Ольга Іванівна вирушила до сина. Вчора вона отримала дзвінок від Віктора, який поділився новинами про поведінку невістки. «Це треба виправити», – думала вона дорогою, вирішивши, що настав час дати свою оцінку ситуації. Ольга подзвонила у двері квартири сина

Життєві історії

– Все, я більше не витримую! Так далі жити неможливо! Я йду! – вигукнув Віталій, виносячи сумку з шафи. Він безцеремонно кидав свої речі в валізу, продовжуючи кричати на Наталю. Не стримуючи емоцій, він намагався пояснити, що думає про її поведінку. – Ледачка! Подивимось, як ти зможеш без мене! Ти просто пропадеш без мене! – не вгамовувався він. Наталя, тим часом, сиділа на кухні, мирно пила чай з еклером, і слухала його виговори. – Ледачка! Ти хоч уявляєш, як будеш існувати без мене? – раптом запитав Віталій. Його питання здивувало дружину

Життєві історії

Таня вирішила зустріти чоловіка після роботи. Вона приїхала під його офіс і почала чекати. Рівно о шостій годині Андрій вийшов із будівлі, але замість того, щоб іти додому, він пішов в іншу сторону. – Странно, – подумала Тетяна, і вирішила за ним прослідкувати. Андрій зайшов у магазин, вийшов із пакетом продуктів і, пройшовши кілька кварталів, увійшов до одного з будинків. – Що він від мене приховує? – подумала Тетяна і пішла за ним. Вона помітила, в яку квартиру зайшов Андрій, підійшла до дверей і натиснула на дзвінок. Двері відчинилися, і Тетяна застигла від подиву

Життєві історії

Олена вирушила в гості до бабусі. Вийшовши з автобуса, вона пішла вздовж дороги до села. Сумки з гостинцями були важкими, тому дівчина час від часу зупинялася, аби відпочити і поставити їх на землю. Бабусин будинок Олена впізнала відразу — село майже не змінилося. Будинок у бабусі був затишний, доглянутий, з маленьким парканчиком навколо. На подвір’ї паслися кури, а грядки були охайно доглянуті. Олена відкрила хвіртку і, тримаючи сумки, зайшла на двір. На ґанок вийшла бабуся, поглянула на Олену і раптом побігла назад до хати. Олена не могла зрозуміти, що відбувається

Життєві історії

Ганна сиділа на кухні, пила чай і переглядала новини, як зазвичай. Раптом пролунала тривожна мелодія дзвінка. – Хто це може бути? Я ж не чекала гостей… – подумала вона. Вставши зі стільця, Ганна пішла до дверей. На порозі стояла її донька. – Оксано?! Чому так пізно? – здивовано запитала Ганна. – Мамо, впустиш мене? – тихо промовила Оксана. – Звісно, заходь, – усміхнулась Ганна, але одразу помітила, що донька виглядає дуже засмученою. – Оксано, що сталося? – запитала вона з тривогою в голосі. – Сталося, мамо, і не просто так, – прошепотіла Оксана, намагаючись стримати сльози, і повільно почала розповідати. Ганна вислухала її і застигла від того, що почула

Життєві історії