Синку, ми з батьком не в захваті від твоєї Оксани! – почала Зінаїда Петрівна. – Я ж нещодавно заходила до вас, і вона мені заявила, що у неї немає часу! І що я сама можу зробити чай і попити на кухні! Я ж вирішила подивитись, що в вас там з порядком, так от… у шафках – хаос! Гречка розсипана, макарони всюди! Яка з неї хазяйка? Пил по всій кухні! Ігор тільки посміхався. – А ще вона наговорила всяких дивних речей, – не вгамовувалась мати. – Ось, дивись, я записала. Зінаїда Петрівна витягнула з гаманця якийсь папірець. Ігор поглянув на нього і замер, не вірячи своїм очам Життєві історії
Андрій працював, разом з колегами обговорюючи важливий проєкт, який треба було терміново здати. Раптом на екрані телефону з’явився номер дружини. Він здивовано поглянув на екран. «Світлана ж знає, що я на роботі… чому дзвонить?» – подумав він. Вибачившись перед колегами, Андрій відповів на дзвінок. – Це Андрій? – почувся в слухавці незнайомий голос. – Так, я. А звідки у вас номер моєї дружини? – запитав Андрій, вражений. – Андрію, не панікуйте. Краще сядьте, – спокійно промовив голос. – Що трапилось? – вигукнув він, відчуваючи, як серце стискається від неспокою Життєві історії
Прийшла додому з малюком після прогулянки, а тут – ні чоловіка, ні його речей, ані грошей. Зник, як по-англійськи Життєві історії
Я натрапила на його кохану і одразу втратила слова. Розумію, що молодість має свою вагу, але ж їй ще не більше тридцяти п’яти! Та й загалом, вона мені точно не конкурентка! Спочатку думала влаштувати сцени, але потім вирішила, що не буду робити таку “приємність” сусідам і просто пішла додому Життєві історії
Валентина працювала на городі, обробляючи грядку з цибулею, і вже майже закінчила, коли раптом до неї підійшов її чоловік, Василь. Він мовчки став поруч і кілька секунд дивився на неї, наче щось обмірковуючи. – Василю, що з тобою? – здивовано запитала жінка. – Чому мовчиш? – Валю, нам треба серйозно поговорити, – сказав він, збираючись із думками. – Я покохав іншу. І ця інша — наша сусідка Марʼяна. Тому збирай свої речі і поїдь до батька. Валентина навіть не могла повірити в те, що почула, і від несподіванки ледве не втратила рівновагу Життєві історії
Декілька тижнів тому ми з донькою поїхали в місто на обстеження. Поки ми були там, вирішили залишитися на кілька днів у моєї сестри, яка люб’язно погодилася нас прийняти. Коли ми вирушили назад, я помітила, що донька виглядала засмученою, але вона не хотіла пояснювати, що її турбує. Трохи пізніше я дізналася, що мій брат, Олексій, озвучив нам суму – 1800 гривень за три дні, по 300 гривень за кожен день, мовляв, це «по-родинному» й вона робить нам велику послугу. Це її дуже вразило, і вона вирішила, що відтепер “безкоштовний курорт” для Олексія та його родини у нас закінчується Життєві історії
Через кілька місяців після того, як ми з моїм коханим вирушили в гості до його батьків, я зрозуміла, що його мати почала постійно звертатися до мене з претензіями. Одного разу, після приїзду, вона одразу вручила мені віник і заявила: “Тепер ти господиня в цьому домі, все роби сама”. І з того часу я почала прибирати, прати їхній одяг, прасувати речі, готувати їжу і навіть робити їй масажі Життєві історії
Ігор повідомив Світлані, що прийняв рішення розлучитися. Вона не здивувалася і лише тихо сказала: — Ми дійсно віддалилися один від одного. Після цього вона продовжила готувати вечерю, а Ігор мовчки сів за стіл. Після вечері чоловік пішов у спальню і ліг спати, але не міг позбутися відчуття, що щось змінилося в його житті. Світлана залишалася на кухні, занурена у свої думки. Коли Ігор прокинувся вночі, він помітив, що дружина все ще сидить за письмовим столом і щось пише. Він не став запитувати, вирішив, що краще залишити її наодинці з думками. Наступного ранку, Світлана тихо підійшла до нього і простягнула кілька аркушів паперу. — Ознайомся, — сказала вона. Ігор, з подивом взявши листки, запитав: — Що це? — Якщо ти дійсно хочеш розлучення, я маю кілька умов, — відповіла Світлана. Ігор глянув на те, що написала дружина, і його очі розширилися від здивування Життєві історії
Вибач, але весілля не відбудеться. Мої батьки не хочуть, — сказав наречений. Я стояла, не знаючи, куди подіти погляд, відчуваючи, як сльози накочуються Життєві історії
Микола і я не зійшлися від великої любові, а більше з потреби: він удівець, я давно розлучена, діти виросли, а ось жити наодинці вже не хотілося. І, звісно, не буду приховувати, що власний будинок був вагомим аргументом, щоб я переїхала до Миколи. Жити у доньки з зятем, виконуючи роль домашньої помічниці, мені остогидло, і я була готова поїхати хоч на край світу, лише б мати свій куток Життєві історії
