– Не смішіть! – Які вони герої? Ними просто скористалися! А цю історію роздули! – Такі слова від свого учня я не очікувала. Не можу зрозуміти, як батьки виховують своїх дітей. Життєві історії
– Ось я правильно вчинив! Взяв неідеальну, а її батьки нам і квартиру, і машину подарували! Усі мене на руках носять! А коханок то ніхто не відміняв! Життєві історії
Я погодилась доглядати її маму за 50 євро, адже розуміла, що допомога потрібна, але вона ще й образилась, наче я роблю щось погане. Справді, я витрачала час і сили, намагаючись полегшити її життя, а натомість отримала таке ставлення Життєві історії
– Якщо хочете потрапити в укриття – платіть! – перегородив нам вхід суід. А якщо ні – йдіть на іншу вулицю, там є інший сховок! На вулиці виють серени, а нам довелося прямо на місці з сусідом вирішувати це непорозуміння Життєві історії
Свекр вже давно має іншу жінку за кордоном, і це давно відомо всім. Він навідується додому лише раз на рік під час зимових свят і інколи пересилає гроші. Виглядає так, ніби він веде життя на дві родини Життєві історії
Мамо, не приходь, нас не буде вдома, – з обуренням каже моя донька. – Доню, я ж просто маю перевірити лічильники, – намагаюся вигадати якусь причину, щоб все-таки потрапити до неї. Від того часу, як я повернулася з Греції, наші стосунки з Іриною значно охололи. Все через квартиру, яку я купила для себе. Вона надіялася, що я віддам їй це житло, але моє рішення її сильно розчарувало Життєві історії
Три роки не бачила чоловіка, поки він був за кордоном на роботі. Тому вирішила приїхати до Петра, щоб зробити сюрприз. Але все пішло не так, як планувала, і тепер в голові тільки одна думка – розлучення Життєві історії
Приїхав до колишньої разом з мамою, висловив усі свої думки про неї, а вже наступного ранку у двері постукала поліція Життєві історії
Степан страшно образився й переїхав до батьків. Ми не спілкувалися цілий тиждень, він навіть не бере слухавку. Свекруха повідомила, що він має намір подати на розлучення. І все через 30 тисяч гривень Життєві історії
Тетяна закінчила мити пам’ятник, підлила квіти й сіла на лавку, зітхнувши. – Добре, мамо, я піду, – сказала вона, поглядаючи на годинник. До електрички ще хвилин сорок. Перш ніж вирушити, Тетяна обернулася, щоб ще раз переконатися, що все в порядку. Пам’ятник виглядав бездоганно, а з фотографії на ньому усміхалася молода мама. – Ну все, бувай, – сказала Таня вголос, прощаючись, і рушила до виходу. Але раптом її погляд зупинився на занедбаній могилці неподалік від маминої. – Як я її раніше не помітила? – подумала вона, здивовано. Підійшовши ближче до пам’ятника, Таня глянула на фото і раптом застигла на місці Життєві історії
