Не вперше розчаровуюсь у своєму виборі, що взяв Вікторію за дружину. Вона виявилася такою безініціативною, що просто неможливо це описати словами!
Раніше я не звертав увагу на те, як жінка веде побут. Ми могли повечеряти готовими салатами з Сільпо чи замовити з ресторану якусь піцу. Та й мені самому смакували ці делікатеси, сини любили перекусити фаст-фудом.
Однак, нещодавно мій товариш Володька нещодавно купив квартиру у нашому районі і щотижня запрошував у гості. Тим паче, у нас сини одного віку, дітям було добре разом гратися, поки старші гостилися.
І от жінка Володі, Аня, така господиня – ну я ладен їй руки цілувати, чесно! Постійно, як приходимо в гості, то вона запече курочку, салатики 3 на вибір приготує, картоплю чи плов зробить. І дуже-дуже смачно, набагато краще, ніж у магазині чи ресторані.
Окрім цього, вдома дуже чисто, як у лікарні. Речі стоять під лінійочку, ніде ні пилинки нема, вікна аж виблискують. Навіть каструлі і тарілки ставить таке, наче то експонати в музеї.
Також з ними живе мама Володі, Василина Орестівна. Її ще на початку війни забрали з села та Аня совісно доглядає за свекрухою. Двічі на день перевіряє її тиск, дає ліки, возить до лікарів на обстеження. Мало того, у свекрухи окреме меню, тому Аня все готує їй свіже.
Якось я запитав свою жінку, от як би вона вчинила у такій ситуації.
– Я не сиділка для літніх людей. Найму няньку їй чи віддам у пансіонат, аби за нею так доглядали. Навіщо мені такий тягар? – пробурмотіла Віка під носа.
Мене ця відповідь дуже обурила. От вона так сміє казати про мою рідну маму? Яка мене народила, виростила, виховала та дала дах над головою?! Це вже ні в які ворота не лізе!
От я став порівнювати Аню та Віку. Жінки однакові за віком, обидвоє працюють, але от моя пасе задніх. Постійно, як приходить додому – то одразу вмикає телевізор та дивиться “Супермаму”. Ні їсти приготувати, ні посуд помити, ні речі в прання закинути чи попрасувати.
Раз їй зробив через це зауваження, то вона мені дорікнула: “ну раз я така погана, то йди в Сільпо чи в ресторани”
Навіть не хоче у дітей домашнє завдання перевірити чи глянути, які у них оцінки. Здається, що їй взагалі по барабану освіта синів! Ну а раптом вони якісь уроки прогуляли чи погано написали контрольну або ж просто вірш не вивчили? Вони вже у 7 та 5 класах, але треба контролювати.
Тільки от Віка каже, що такою байдужістю виховує у них самостійність! Ну де це бачено? Надивилася своїх дурних передач з Карпачовим та думає, що вона мудрості набралася!
Ну і ми почали на фоні побуту сваритися. І я не витримав:
– От Аня така роботяща, все встигає, і дім тримає в чистоті, за дітьми слідкує, свекруху обходить. А ти ледаща!
– Ну раз я така погана, то вали на всі 4 сторони та шукай собі нову Аньку. Вона дурна, бо чоловік її за Попелюшку тримає. Хоча б раз вона казала, що їй це подобається? Ні, бо Володя стукне кулаком по столі – то вона вже біжить на кухню.
Так посварилися, що Віка забрала дітей та поїхала до своєї мами в село. Маю надію, що хоча б теща позитивно якось повпливає та зможе перевиховати Віку. Інакше я точно напишу заяву на розлучення.
Я шукаю жінку, яка буде справжньою хазяйкою, а не лінтяйкою! На жаль, такі, як Аня, зустрічаються дуже рідко – справжня рідкість серед мільйона.