Я декілька місяців провела за підготовкою до весілля. Мріяла про те, що нарешті вийду заміж за Назара.
Уявляла, як усе пройде. Організатори, декоратори, ресторан, сукня – усе почала шукати.
Якогось дня Назар покликав мене на побачення. Я тоді ще не знала, що воно буде останнім.
Поки ми їхали у наше улюблене кафе, я помітила, що хлопець дуже нервується, переживає.
“Що ж таке? ” – думала тоді я.
На половині дороги ми різко зупинились, з’їхали на узбіччя, і він сказав до мене:
– Пробач, але весілля не буде! Мої батьки проти.. Вони не зможуть тебе прийняти, а я так не моржу жити..
– Назаре, ти зараз серйозно? Тобі не 10 рочків, щоб ти за мамчиною спідницею ховався. Ти сам маєш вирішувати з ким тобі бути. У тебе є хоч одна вагома причина покинути мене?
Хлопець мовчав.
У мене вже сльози почали текти самі, я не могла стримуватись, та я не хотіла, щоб він бачив мою слабинку.
Напружене мовчання повисло в машині. Назар повіз мене додому, не сказавши більше ні слова.
Я оді впала у страшенну депресію. Не хотіла нічого: ні пити, ні їсти, ні жити. А ще я думала, що ніколи не зможу більше покохати.
Та я помилялась.
Уже минуло 5 років, я у щасливому шлюбі і маю донечку. І ось нещодавно побачила його. Назара. Може, я утрирую, але він змінився в гіршу сторону. Постарішав, потовстішав, сиві волосини навіть з’явились. І це у його 31 рік!
А мені нічого не “йокнуло”. Ніби я його і не кохала. Ніби і не знала…
Ми розговорились і він врешті розповів мені правду про той день.
Перед тим, як мене кинути до нього прийшов мій батько і поставив ультиматум:
– Я бачив тебе з тою вертихвісткою! Як ти міг проміняти мою доньку на неї! Ти або придумуєш причину і розстаєшся з Танею, або будеш мати постійні проблеми. Особисто зі мною!
Тато боявся, що зраду Назара я зможу пробачити. Тому зробив, те що зробив..
Та я вдячна йому. Хто зна, що мене чекало далі з тією людиною..
А Назар зізнався, що його батьки ніколи не були проти мене, я їм навпаки подобалась. А він просто бгав від коханки до мене і не міг визначитись, хто йому дорожчий.. Хвала Богу, тато допоміг! Можна сказати, вберіг мене від помилки.
Як ви думаєте, чи варто було батькові лізти у стосунки дітей?